Кайдаш-Машківська Катерина Дмитрівна (21.02. 1913, Харків – 17.02 1992, Стеблів, Черкаська область) – представниця українського народного малярства.
Походила зі стеблівського роду Кайдашів, які стали прообразами повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Катерина здобула лише початкову освіту. Пізніше працювала на Стеблівській бавовняно-прядильній ткацькій фабриці, у місцевому колгоспі. Здібності до малювання проявлялися в неї з юних літ.
З 1967 року почала малювати акварельними фарбами. Справжнім учителем і натхненником для неї став неперевершений живописець слова І. Нечуй-Левицький. Ще в юності вона запримітила характерну особливість творчості письменника. Він ніби чарівним пензлем водив по полотні, а пейзажі самі просилися на папір.
Акварелі Катерини Дмитрівни відзначаються яскравим національним колоритом, оригінальністю. Малювала вона в жанрі художнього примітивізму. Її творчий доробок становить орієнтовно півтисячі картин, з них левова частка – це ілюстрації до творів І. Нечуя-Левицького. Це, зокрема, до повісті «Микола Джеря»: «Микола і Нимидора», «Микола покидає рідну Вербівку», «Розправа Миколи над паном Бжозовським»; до повісті «Кайдашевої сім’я»: «Зустріч Лавріна з Мелашкою», «У Западинцях», «Привид Омелька Кайдаша», «Сварка за грушу» й ін. Зверталась вона і до природи рідного Стеблева: «Стеблів. Вид на Рось», «Суконна фабрика», «Стеблівська цукроварня», «На горі Спаса», «Острів Замок», «Скелі на Росі», «Хата, в якій народився І. Нечуй-Левицький» тощо. Багато її акварелей відображають побут і духовну культуру земляків. Пензель художниці не оминув інтерпретації творів Т. Шевченка. Серед них – «У вінок Кобзареві», «Тополя», «Гайдамаки», «Катерина».
Персональні виставки К.Кайдаш-Машківської були організовані в Києві, Корсуні-Шевченківському, Стеблеві. Її роботи експонувались на багатьох виставках в Україні, Канаді, Росії. Вони приваблювали увагу шанувальників народного мистецтва оригінальністю стилю і композиції, топографічною точністю. На Першому Всесоюзному фестивалі самодіяльної художньої творчості (1977) за цикл ілюстрацій до «Кобзаря» Т.Шевченка одержала Диплом І ступеня і нагороджена Почесною грамотою.
У 1989 році С.Л.Хаврусь (тодішній директор літературно-меморіального музею І.С.Нечуя-Левицького) видав комплект листівок «Акварелі Катерини Кайдаш». У фондах літературно-меморіального музею І.С.Нечуя-Левицького зберігається 49 робіт художниці, у фондах Заповідника – 11.