Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 № 79 «Про державний історико-культурний заповідник у м. Корсуні-Шевченківському» на базі музею історії Корсунь-Шевченківської битви з метою збереження і раціонального використання пам’яток історії, культури й природи. Є науково-дослідним і культурно-освітнім закладом.
Відповідно до Указу Президента України від 14 травня 2008 №437/2008 «Про надання статусу національного деяким закладам культури» Заповіднику надано статус «Національний».
Свою діяльність Заповідник здійснює на підставі «Положення про Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник. Нова редакція», затвердженого розпорядженням голови Черкаської обласної ради від 16 березня 2020 № 90-р, «Програми розвитку Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника на грудень 2016–2021 роки» й відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Законів України «Про культуру», «Про музеї та музейну справу», «Про охорону культурної спадщини», «Про природно-заповідний фонд».
Об’єкти Заповідника розташовані на території Корсунь-Шевченківського району в м. Корсуні-Шевченківському й Звенигородського району в смт Стеблеві, с. Квітках. Загальна площа – 103 га, найбільшими земельними ділянками є пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Корсунь-Шевченківський парк» і пам’ятка археології національного значення «Городище ХІ–ХІІІ ст.». Усі земельні ділянки зареєстровані в Державному земельному кадастрі.
В оперативному управлінні Заповідника перебуває 51 об’єкт майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Черкаської області, з них – 28 об’єктів культурної спадщини, у т.ч. 6 пам’яток національного значення.
Заповідник об’єднує 5 музейних установ: музей історії Корсунь-Шевченківської битви, історичний музей, художня галерея, меморіальний музей К.Г.Стеценка, літературно-меморіальний музей І.С.Нечуя-Левицького.
Одним з пріоритетних напрямків у роботі науковців Заповідника є професійна актуалізація минулого й формування майбутнього, відповідно до запитів сучасної України. Науковці щорічно працюють в архівах України, проводять польові дослідження, під час яких записують свідчення очевидців й учасників подій. Отримані документи є вагомими історичними джерелами й використовуються для подальших наукових досліджень, створення експозицій, проведення освітніх заходів.
Результатами досліджень стало, зокрема, видання книг: «Малий енциклопедичний словник Корсунщини» (у двох томах), «Староденний Корсунь», «Корсунські дороги Шевченка», «Село Квітки і квітчани: сторінки людської пам’яті», «Хрестоматія з історії Корсунщини ХІ – початку ХХ ст.», «Палацовий ансамбль на гранітних островах Росі», «І.Нечуй-Левицький. Спростування новітніх раціоналістичних думок про лице Ісуса Христа», «Стеблівське диво. Літературно-краєзнавчі розвідки. До 175-річчя з дня народження Івана Нечуя-Левицького та 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка», «Художність повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”», «Любов і мрії мудрого Нечуя. Літературознавчі розвідки», «Як була війна. Нариси, документи, листи, щоденники, спогади очевидців», «Над Россю й Роставицею (літературно-краєзнавчі розвідки)», «Стеблівські зустрічі», «З рідним краєм у серці». Автори чотирьох книг стали лауреатами обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича.
Відвідувачам Заповідника пропонуються різні види музейного продукту, зокрема, екскурсії, лекції, вернісажі виставок, інтерактивні музейні заходи, квести, літературні години, концерти, фестивалі. Усі вони спрямовані на пропаганду історії і духовної спадщини України, патріотичне, естетичне й екологічне виховання, формування гуманістичного світогляду, високих моральних якостей. Режим роботи Заповідника й надані платні послуги мають задовольнити
Вагоме місце в діяльності Заповідника належить комунікативній функції. Це – співпраця з державними органами влади, державними й громадськими організаціями, науковими установами, закладами культури й освіти, приватними особами тощо. В останні роки досить активно використовуються цифрові канали комунікації: створення рекламних відеофільмів і фоторепортажів про музейні експозиції, виставки, окремі музейні предмети, заходи тощо з їх подальшою публікацією в соціальних мережах і на сайті Заповідника.
Заповідник є постійно діючим некомерційним закладом, максимально відкритим для публіки. Основним пріоритетом його діяльності є служіння суспільству й суспільним інтересам.