Діорама «Корсунь-Шевченківська битва. 1944 рік» створена харківськими художниками Всеволодом Парчевським, Іллею Ефроїмсоном, Віллі Мокрожицьким у 1969 році.
Упродовж двох років художники збирали матеріали для створення діорами: зустрічалися з учасниками подій, вивчали фондові колекції Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, переглядали архівні кіно- й фотоматеріали, виїжджали на місця боїв, дослухалися до порад, які надавали військові консультанти – кандидат воєнних наук, маршал артилерії Юрій Бажанов і генерал-полковник Володимир Чиж.
У грудні 1968 року діорама, створена в м. Харкові, була перевезена до м. Корсуня-Шевченківського і до святкування 25-річчя завершення Корсунь-Шевченківської наступальної операції (17 лютого 1969 року) змонтована в Музеї історії Корсунь-Шевченківської битви. На той час діорама була однією з найбільших на теренах Радянського Союзу: висота – 4,4 м, довжина – 14,8 м.
На діорамі художники відтворили події останнього дня Корсунь-Шевченківської наступальної операції. На полотні – панорама Бойкового поля, що знаходиться між селами Шендерівка, Хильки, Журжинці, Почапинці, Комарівка. Саме там відбувся останній бій між військами Вермахту й СС і військами Червоної армії, в ході якого нацистські війська намагалися вирватись з оточення, а червоноармійські частини й з’єднання – не допустити цього.
В умовах радянського тоталітарного режиму об’єктивно відобразити хід подій було неможливо, що наклало свій відбиток на діораму. Так на полотні зображено багато трупів нацистських солдатів і водночас немає загиблих серед воїнів Червоної армії. Хоча, за сучасними дослідженнями, в оточенні й під час виходу з оточення загинуло 10 тисяч нацистських солдатів і офіцерів, а Червона армія втратила в Корсунь-Шевченківській операції понад 24 тисячі воїнів.
Не відображений на діорамі й факт виходу з оточення нацистських солдатів і офіцерів. За радянськими даними, нацистським військам вирватись з оточення не вдалося. За даними німецьких архівів, з оточення вийшло 35 203 особи, боєздатними після прориву залишались 27 103 особи.
Однак, незважаючи на недоліки, діорама є високохудожнім і цікавим твором. На ній автори змогли вдало розташувати велику масу військ і техніки, правильно вибрати місце, з якого глядачі бачать картину бою. На діорамі вміло поєднані живописне полотно й предметний план. Вони утворюють єдине ціле, що створює ілюзію глибини простору, відчуття реальності подій. Знаходячись на оглядовому майданчику, мимоволі відчуваєш себе ніби учасником подій. Завдяки цьому діорама, як художній твір, є цікавою для відвідувачів і нині.