Корсунь-Шевченківський державний історико-культурний заповідник

Городище ХІ – ХІІІ ст.

Городище ХІ - ХІІІ ст. Фото 1964 року

Городище ХІ–ХІІІ ст. – пам’ятка археології, розташована в м. Корсуні-Шевченківському на лівому березі річки Росі при впадінні в неї річки Корсунки. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року, № 928, належить до пам’яток культурної спадщини національного значення, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (охоронний номер 230021-Н).
Городище ХІ–ХІІІ ст. – це залишки фортеці Корсунь, що входила до складу Пороської оборонної лінії. Вона була побудована однією з перших фортець, у 1032 році, за іншими даними – у 1031 році. Є чотири літописні згадки про Корсунь, які датуються 1032 (1031), 1169, 1172, 1195–1202 роками.
Фортеця була зведена на овальному гранітному мисі. З південного й західного боків її захищав крутий берег річки, з північного й східного – рів і вал (остаточно знищені в 1920-х роках). З південного й західного боків фортеця була ескарпована одноступеневим виступом висотою до 4 м. Площа фортеці – 2 га.
Західніше пам’ятки й на островах р. Росі в ХІ – першій половині ХІІІ ст. існувало поселення, яке разом з фортецею становило єдиний комплекс (дитинець, посад). Археологічні дослідження на городищі (дитинці) проводились у 1949 році (керівник – Василь Довженок), на поселенні (посаді) – у 1989 (керівник – Василь Воляник) і в 1996–1998 роках (керівник – Олександр Назаров).

Виявлені археологами об’єкти й предмети матеріальної культури дають підстави стверджувати, що на місці сучасного м. Корсуня-Шевченківського був не тільки оборонний пункт, а й великий ремісничий і торговий центр, адже основні функції фортець Пороської оборонної лінії полягала не лише в захисті Русі, а й в освоєнні й закріпленні нових південних територій. У ХІІ – першій половині ХІІІ ст. Корсунь був центром однієї з шести територіальних груп пам’яток, які вченими інтерпретуються як адміністративно-територіальні утворення в складі Поросся.
З городища ХІ–ХІІІ ст. в м. Корсуні-Шевченківському відкривається чудова панорама міста на правому березі річки Росі, на кілька кілометрів проглядаються його околиці.
Археологічні дослідження на городищі з подальшою його музеєфікацією дозволять перетворити пам’ятку на привабливий туристичний об’єкт.

Городище ХІ - ХІІІ ст. Фото 1951 року