ГЕНІЙ УКРАЇНСЬКОГО ТАНЦЮ
До 130 річниці з дня народження Василя Кириловича Авраменка, видатного українського танцюриста, балетмейстера, хореографа, кінорежисера, який народився в мальовничому Стеблеві Канівського повіту Київської губернії (нині – Звенигородського району Черкаської області) завідувач літературно-меморіального музею І.С.Нечуя-Левицького Андрій Хаврусь провів для учнів Стеблівського ліцею мистецьку годину «Геній українського танцю».
З особливою цікавістю ліцеїсти слухали розповідь про тяжке дитинство майбутнього Маестро. Під час розповіді вони ніби поринули в минуле Стеблева, у часи, коли народився наш земляк. Андрій Хаврусь продемонстрував на інтерактивній дошці листівки 1900-х років, на яких зображений Стеблів, а також світлини Василя Авраменка в різних сценічних образах і відео, де наш земляк танцює «Гопак».
На заході йшлося про Василя Авраменка як учасника Української революції 1917–1921 років, про його зустріч із Симоном Петлюрою, про творчу діяльність у Каліському таборі для інтернованих, де він організував першу школу українського танцю. В еміграції Василь Кирилович навчав бажаючих українського танцю, створив близько 50 танцювальних колективів, переважно в Канаді та США, з якими гастролював у багатьох країнах. Він виступав у Метрополітен-опера, зустрічався з Елеонорою Рузвельт, дружиною президента США Теодора Рузвельта, якій подарував українську писанку.
Помер «батько українського танцю» (так називали Василя Авраменка в діаспорі) в Нью-Йорку. 4 травня 1993 року прах Василя Кириловича, за його заповітом, було перепоховано в рідному Стеблеві, на Заросянському кладовищі.
Сценічний одяг Василя Авраменка, його нагороди, документи, світлини, особисті речі можна побачити в історичному музеї Заповідника в м. Корсунь-Шевченківський.
