10 квітня в Стеблівському ліцеї імені І. С. Нечуя-Левицького відбулися «Нечуєвські читання». Їх щорічно до річниць смерті Івана Семеновича Нечуя-Левицького (25 листопада 1838, Стеблів – 2 квітня 1918, Київ) у рамках освітнього проєкту «Видатні постаті України» проводять науковці музею письменника спільно з ліцеєм.
Захід розпочав Андрій Хаврусь, завідувач літературно-меморіального музею І. С. Нечуя-Левицького. Разом з дев’ятикласниками (вчитель української літератури Калениченко Яна Олександрівна) вони висвітлили тему щодо вшанування пам’яті письменника в його рідному Стеблеві.
Далі були озвучені спогади Кияниці Петра Антоновича, уродженця Стеблева, жителя Рівного. Він описав зустріч з письменником, коли вони з братом відвідали хворого Івана Семеновича в 1916 році. Автор спогадів відзначив, який дужий і незламний дух був у старого письменника, а сам він напрочуд проста, надто скромна людина, як і личить бути Великій Людині.
На заході також прозвучали фрагменти зі спогадів внучатої племінниці Івана Нечуя-Левицького Сусанни Петрівни Левицької, 1890 року народження, яка працювала вчителькою в м. Умань. Вона досить детально описала помешкання письменника в Києві. За її описом у літературно-меморіальному музеї І. С. Нечуя-Левицького в Стеблеві було відтворено фрагмент київської квартири Івана Семеновича.
Наприкінці читань Андрій Хаврусь продемонстрував світлини похорону І. С. Нечуя-Левицького, які були виявлені в архівах Українського Музею і Бібліотеки в Стемфорді, США, де їх знайшов і оцифрував видатний дослідник Василь Лопух, який 10 років за власні кошти досліджував і копіював в архівах фонди, присвячені Січовим Стрільцям. Похорон відзняв невідомий фотограф, який служив у курені Січових Стрільців Армії УНР. Стрільці організовано пішли провести в останню путь українського генія І. С. Нечуя-Левицького.
Нечуєвські читання були цікавими, змістовними й пізнавальними для ліцеїстів.
