Нові дослідження науковців Заповідника
30 жовтня в Публічній бібліотеці Корсунь-Шевченківської міської ради відбулися Вісімнадцяті наукові читання «Нові дослідження науковців Заповідника», на яких науковці Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника оприлюднили результати останніх наукових досліджень. Всього було заслухано 9 наукових повідомлень. Їх джерельну базу склали архівні документи, матеріали власних польових досліджень, фондові колекції Заповідника.
Завідувачка музею «Палац Понятовського», кандидатка історичних наук Світлана Костенко розповіла про творчість художників-переселенців, які оселилися на Корсунщині під час російсько-української війни.
Заступниця директора Заповідника з наукової роботи Лідія Овсієнко на основі архівних документів висвітлила питання про антибільшовицький повстанський рух у Канівському повіті в 1920–1921 роках.
Біографічним дослідженням були присвячені виступи завідувачки мілітарного музею Тетяни Полякової і завідувачки меморіального музею К.Г.Стеценка Лариси Цьоменко. Тетяна Юріївна розповіла про корсунку Ольгу Петі – першу жінку-адвокатку Франції, а Лариса Петрівна – про творчість Ксенії Стеценко, правнучки видатного українського композитора Кирила Стеценка.
Завідувач літературно-меморіального музею І.С.Нечуя-Левицького Андрій Хаврусь проаналізував етнографічний нарис Івана Нечуя-Левицького «Українські гумористи та штукарі», старша наукова співробітниця сектору фондів Олена Райкова – колядку «Ой на Різдво й увечері», записану в с. Сотники.
На результатах власних польових досліджень ґрунтувались виступи завідувачки сектору освітньої роботи Галини Давиденко про волонтерський рух у наш час і наукової співробітниці музею «Палац Понятовського» Анни Зубко про майстрів гончарної справи другої половини ХХ ст.
Про види верб, що зростають на території Корсунь-Шевченківського парку, йшлось у виступі молодшої наукової співробітниці відділу охорони природи Катерини Лоєнко.
Наукові повідомлення будуть опубліковані в журналі «Корсунський часопис» в 2025 році. Сподіваємось, що вони зацікавлять науковців і краєзнавців, будуть корисними викладачам, студентам, учням.
