Шевченко Варфоломій Григорович (11.06.1821, с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії – 11.06.1892, с. Буряківка, Радомисльського повіту Київської губернії) – троюрідний брат і свояк Тараса Шевченка (брат Тараса Григоровича Йосип був одружений із сестрою Варфоломія Григоровича Мотрею). Син кріпака, усиновлений купцем.
Перше заочне знайомство родичів відбулося в 1837 році, коли Варфоломій Шевченко почав писати листи до Тараса Шевченка від імені його неписьменного брата Микити. Особисто Варфоломій і Тарас познайомились у 1844 році під час служби Варфоломія Шевченка в головній конторі маєтку Павла Енгельгардта.
У 1857–1864 роках Варфоломій Шевченко мешкав з родиною в м. Корсуні, де працював помічником управителя маєтку найяснішого князя Павла Лопухіна. Тарас Шевченко під час приїзду до Корсуня в 1859 році зупинявся у Варфоломія Шевченка, який допомагав йому викупити родичів з кріпацтва й придбати ділянку землі під оселю. Дружні родинні стосунки Тараса Григоровича склалися з дітьми Варфоломія Шевченка – Андрієм, Ганною, Калеником, Фросиною.
У 1859–1861 роках Тарас Шевченко написав Варфоломію Шевченку 22 листи й одержав – 11 (ті, які збереглися).
У 1864 році Варфоломій Шевченко служив управителем маєтку Л.Понятовського в Бородянці Київського повіту. У той час перебував під слідством, звинувачений у зв’язках з польськими повстанцями. Після 1864 року і до кінця 1870-х років працював лісником у Шендерівці Канівського повіту. Там у 1875 році написав «Споминки про Тараса Шевченка», надруковані у львівському журналі «Правда» (1876, № 1–2).
Варфоломій Шевченко – один з організаторів похорону Тараса Шевченка, він викупив землю під Шевченковою могилою й подарував її Каневу, дбав про впорядкування могили, заповів на цю справу власні кошти. Діти й онуки Варфоломія Шевченка дбайливо берегли пам’ять про Великого Кобзаря.