У центральній залі музею «Палац Понятовського» відкрита виставка вишитих рушників. Їх унікальність у тому, що вони вишиті українськими жінками, які перебували на примусових роботах в Третьому Рейху під час Другої світової війни. Майже всі рушники вишиті на домотканому полотні лічильним хрестом. В основі всіх вишивок – стрічкові орнаменти переважно Поліського регіону.

Вишивали рушники, вірогідно, в Ульмському соборі, який залишився цілим і неушкодженим під час війни, хоч Ульм був зруйнований. Допомагала жінкам послушниця Олена Королюк, монаше ім’я Бенінга. Коріння її роду – з Тернопільщини. Її дідусь виїхав до Бразилії наприкінці ХІХ ст. Переселенцям обіцяли тоді багато землі, і вони її отримали, але вона знаходилась у непрохідних джунглях. Землю не було чим обробляти, і родина бідувала. Орієнтовно в 1930-х роках народилася Олена. Під час війни жила в Ульмі. У віці 80 років повернулась до Бразилії, де збережена українська мова, традиції. Незважаючи на вік, понад 90 років, користується всіма соціальними мережами. Веде архів роду з 3–4 покоління.

Вірогідно, що після 1958 року вишиті рушники були передані до Української Греко-Католицької Церкви в м. Ной Ульм, якими прикрасили ікони. Такі рушники називають «наобразними» або «божниками».

Священник церкви Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви в м. Ульм і м. Ной Ульм отець Андрій Пізьо передав у 2024 році вишиті рушники Тетяні Перетятько, голові громадського об’єднання «Солдатські матері Корсунщини», яка від його імені подарувала їх Заповіднику. Сердечно дякуємо за цей дарунок.